Екскурсія вихованців старших груп до "Куліничівського хлібозаводу"

Хліб в усіх народів є найважливішим продуктом харчування. Ще у Давньому Єгипті було відомо близько 40 видів хліба і його випікання. У давнину на сході хліб не відрізали, а відламували: вислів "відламати хліба" у переносному значенні означав "поїсти разом", "розділити трапезу". В азіатських країнах і понині вважається святотатством розрізати корж ножем, а право розламати його дається самій шанованій за столом людині ...

Хліб у слов'ян – святиня, символ життя. Він присутній в усіх ритуалах та магічних обрядах. Випікання хліба саме по собі було ритуалом. До кожної події випікався спеціальний хліб, хлібець чи печиво. Хлібні вироби присутні при гаданнях, ворожіннях тощо.

Хліб пекли раз на тиждень, але не у свята, не у неділю, і не у п'ятницю. Заготовляли хліба не більше ніж на тиждень – бо злидні заведуться. Діжа, в якій вичиняли тісто, і піч, де пекли хліб, вважалися святими. Те, що хліб, особливо коровай, називали "господарем", що він є головним учасником багатьох ритуалів і обрядів, свідчить про визнання його святим.

Таке пошанування хліба виникло у глибоку давнину в слов'янській спільноті ще до виникнення окремих народів. Слова пшениця, жито, просо, горох, ячмінь, сніп – однакові у всіх слов'ян. Достаток вимірювався мішками з зерном.