22 лют. 2013
Акторський дебют вихованців старшої групи "Чомусики" на сцені музичного залу
Усяко в світі буває, про всяке й казка розповідає.
Були собі дід та баба. Мали вони всього вдосталь, а дітей не було. Дуже вони сумували та журилися.
Одного разу взимку випало снігу білого по коліно. Сусідські дітлахи на вулицю висипали — на санчатах з гір спускатись, у сніжки гратись,— та ще й бабу снігову почали ліпити.
Подивився на них дід у віконечко та й каже бабі:
— Чого, стара, зажурилася, на чужих діток глядячи? Ходімо й ми розгуляємось на старості літ, зліпимо й ми снігову бабу!
А баба йому відповідає:
— Що ж, ходімо, старий, на вулицю! Тільки нащо нам бабу ліпити — досить тобі і мене одної; виліпимо краще собі доньку Снігуроньку.
Сказано — зроблено. Пішли старі в город і почали снігову доньку ліпити. Зліпили доньку, замість очей їй дві голубі намистинки вставили, з червоної стрічечки — ротик. Така гарна вийшла донька Снігуронька! Дивляться на неї дід та баба не надивляться, милуються не намилуються.
